„Формування  основних груп компетентностей

учнів на уроках інформатики

через використання інноваційних  технологій”

   В сучасному суспільстві тривають швидкі  й  фундаментальні зміни в основних напрямках людської діяльності. Людство має нагаль­ну потребу обробки інформації. Тому я, як вчитель інформатики, ставлю перед собою завдання пошуку нових організаційних форм і методик навчання інформатики.

  Школа повинна стати найважливішим фактором гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових, сучасних жит­тєвих установок особистості. Українська школа покликана сьогодні створювати умови для розвитку і саморозвитку особистості учня, а інформатика як предмет має сприяти адап­тації сучасного учня в сучасному динамічному світі інформаційних технологій. Це завдання вирішити під силу лише коли  не тільки завантажувати пам'ять учнів технічними знаннями, а й формувати компе­тентності учнів. Формування компетентностей учнів зумовлене не лише реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, а й по­шуком адекватних методів та технологій на­вчання. Всю свою роботу Лілія Іванівна спрямовує на реалізацію основної групи компетентностей, які дає можливість реалізувати  предмет інформатика: соціальну, полікультурну, комунікативну, інформаційну, саморозвитку та самоосвіти, продуктивної творчої діяльності.

Які ж методики навчання інформаційних компетенцій у курсі інформатики я практикую у  своїй роботі? На яких принципах вони базуються?

Принципи методики навчання інноваційних компетенцій:

1.  Вивчення інформаційних технологій не має бути зведене до засвоєння конкретних но­вих засобів інформаційних і комунікаційних технологій.

2.  Необхідною передумовою засвоєння інформаційних технологій є попереднє вивчен­ня питань будови, видів, властивостей, форм подання інформації, способів її запису, алго­ритмів її перетворення, що розглядаються в курсі інформатики.

  3. При вивченні інформаційних технологій, з одного боку, повинні одержати розвиток і кон­кретизацію всі основні змістові лінії курсу інформатики (інформації, подання інформації, інформаційних процесів, алгоритмів, форма­лізації і моделювання, інформаційних техно­логій, телекомунікацій), з іншого боку, ці змістові лінії є науковою основою досліджува­них інформаційних технологій.

Ключовими питаннями вивчення інформа­ційних технологій, що забезпечують єдність методичного підходу до їхнього вивчення, є питання єдності засобів і методів подання інформації різного типу, функціональної по­вноти і мінімізації операцій з обробки інфор­мації, алгоритмічної основи реалізації техно­логій. Компетентнісно орієнтований підхід до навчання має спиратися на сучасні іннова­ційні методи ведення уроків.

Що ж є найбільш ефективним каталізато­ром процесу навчання? Щоб відповісти на це запитання, давайте згадаємо, що тільки у виг­ляді гри навчають своє потомство тварини. А людям не гріх перейняти технології, напра­цьовані природою в процесі еволюції за мільйо­ни років. Адже ми — теж частина цієї природи. Я переконана, що гра — це найефективніша форма навчання.

Щоб учні могли самостійно планувати свою роботу, на першому ж навчальному занятті вчителю доцільно поінформувати учнів про нові теми, сформулювати кінцеві результати їх вивчення в діях учнів, познайомити зі змістом навчального матеріалу відповідно до технологічної карти, яка вивішується в кабінеті. Це дає кожному учневі можливість просуватися власними темпами у вивченні тем, але кожний учень повинен закінчити вивчення кожної теми не пізніше, ніж того вимагає програма.

      Я вважаю, що серед завдань навчання інформатики найосновнішими є підвищення рівня викладання предмета, спрямування його на формування в учнів комп’ютерної грамотності, показ практичного застосування  набутих знань в основних галузях виробництва, удосконалення методів навчання, навчання учнів самостійної роботи над підручником, підвищення ефективності основної форми навчально-виховного процесу – уроку.

      Успішне виконання цих завдань багато в чому залежить від того, як буде підготовлений урок і як його проведе вчитель. Тому завжди починаю свою роботу з розробки календарно-тематичних планів для кожного класу, під час якої продумую і планую які форми і методи навчання будуть використовуватись під час вивчення тої чи іншої теми. Під час поурочного планування  визначаю оптимальні шляхи реалізації основних функцій: освітньої, розвиваючої, виховної.

      З досвіду роботи вважаю, що позакласна робота з інформатики є важливою ділянкою навчально-виховної діяльності . Вона сприяє розширенню і поглибленню знань учнів з різних питань сучасної науки, техніки і виробництва, формуванню в них практичних умінь, дає змогу розвивати творчі здібності учнів, підвищувати їхній інтерес до інформатики, допомагає у підготовці учнів до вибору майбутньої професії. Позакласні заняття мають великий вплив на урок, підвищують якість навчання з інформатики.   Проводяться декади з інформатики, під час яких використовуються різні форми роботи з дітьми. Так, для учнів 5-11 класів був проведений „Тиждень інформатики”, під час якої вони дізналися, яка роль інформатики для майбутнього професійного життя. Закінчується тиждень проведенням  КВК, учасниками якого є учні 10-11 класів.

Усім відома важливість психологічного на­строю перед уроком. Коли вчитель, проводячи таку роботу, повідомляє про те, що зараз учнів очікує дуже серйозна, важка, тривала і відпо­відальна робота, то він майже напевно одер­жить ефект, зворотний очікуваному. Як це не сумно, але діти в переважній більшості своїй учитися зовсім не хочуть і не для цього вони ходять до школи. Для чого ж тоді вони ходять до школи і чого ж вони хочуть? Відповідаю: вони хочуть свята спілкування! Якщо сказа­ти, що вони не хочуть працювати, то це тверд­ження буде не зовсім коректним. Вони хочуть і будуть працювати там, де їм цікаво, де немає рутини, чи там, де свої дії вони не сприймають як працю. Отже, вони біжать до школи, з очима-вогниками залітають до класу, сподіваю­чись на свято спілкування, але стомлений жит­тєвими проблемами вчитель через вік, хворо­би, проблеми, давно забув, що сам був таким. Та йому і не вигідно їх розуміти. Йому легше навести порядок і дисципліну, а далі в спокійній атмосфері монотонно, завченими академічними фразами завантажити голови учнів. Саме тут — у розбіжності поглядів учнів і вчителя на форму навчання — і полягає про­блема конфліктів і невдач у навчанні. А чи можна обійтися без конфлікту інтересів? Ви­являється - так, можна! Для цього потрібно застосування таких методів, які стимулюють пізнавальну активність і самостійність учнів. «... Як навчати і виховувати — по-старому, в суворій важкій праці, чи по-новому, поту­раючи бажанням і слабкостям дитини». Знайоме питання? Ні, ця цитата не з сучас­ної методичної літератури з інтерактивних технологій навчання. Це цитата з комедії Арістофана «Хмари», написана в 420 році до нашої ери». Ні в якому разі не принижую­чи ролі традиційних форм і методів навчання, я, проте, стверджую, що поряд із тради­ційними методами обов'язково треба впро­ваджувати інноваційні методи, що можуть пробудити активну енергію учнів, спряму­вавший в корисне русло.

Помітний ефект дають ділові ігри, спрямо­вані на розв'язання профільних задач. Вони активізують як інструмент і технологію само­розвитку, так і творче мислення. Засвоєння і закріплення матеріалу відбувається в кілька разів швидше, якщо використовувати метод «навчання під час гри». Цей метод дозволяє об'єднати таке бажане для учнів відчуття свя­та спілкування з таким бажаним для учителя вибухом інтересу до досліджуваного матеріалу з боку учнів. Але для успіху справи потрібно дотриматися ще однієї умови. Очевидно, що головним призом у таких іграх є отримані ком­петентності учнів. Але учням потрібен стимул. Тому вони повинні знати заздалегідь, який приз (оцінка за тему) їх очікує у випадку пере­моги. Тут теж слід дотримуватися почуття міри, однак не варто шкодувати оцінок. Умови й завдання до майбутнього змагання необхід­но давати заздалегідь, щоб в учнів було достат­ньо часу на підготовку. Ці завдання обов'язко­во повинні містити в собі такі знання й умін­ня, що не вивчаються в шкільному курсі. У процесі підготовки до змагання учні, працю­ючи групами й індивідуально, змушені зверта­тися до додаткової літератури, довідників. Та­ким чином формується соціальна та полікультурна групи компетентностей

Мною розроблена серія уроків з теми «Бази даних», зокрема  нестандартний урок – урок – ділова гра з теми «Створення бази даних»  . Тре­ба було бачити, з яким ентузіазмом учні ство­рювали і презентували свої бази даних. З яким професіоналізмом пред­ставляли новостворені бази, таблиці й діаграми, що інтерпретують фінансові успіхи їхніх груп.

Згідно вимог програми, працюю над виробленням в учнів практичних навичок, а саме:

-         навички роботи з пристроями введення - виведення інформації

-    програмним забезпеченням загального та навчального призначення: редакторами текстів, графічними редакторами, електронними таблицями, системами управління базами даних

-         інформаційно - пошуковими системами

-     навичок складання, описування та реалізації головних алгоритмів і програм з використанням засобів навчальної алгоритмічної мови та реальних мов програмування

-         працювати із засобами операційної системи.

При роботі з технікою розвиваю й творче мислення, бажання цікаво, нестандартно реалізовувати свої завдання, зокрема, при створенні презентацій, роботі з програмою Microsoft Word, Microsoft Excel, тощо.

Для вивчення сучасного програмного забезпечення  розробила систему практичних робіт та тематичних атестацій.

 Сучасне життя потребує від учня, що закін­чив школу, практичного застосування знань, отриманих у школі. Тому таким актуальним є перехід від компетентності (просто знань) до компетенцій (знань і умінь застосовувати їх у житті). Швидкий темп зміни сучасних інфор­маційних технологій не дозволяє навчити фа­хівця раз і на все життя, тому сучасні фахівці в області інформаційних технологій змушені впродовж життя постійно займатися самоосві­тою. Перед школою на сучасному етапі вини­кає найважливіша задача — формування інформаційної компетентності, тобто учитель узагалі, а вчитель інформатики особливо, зо­бов'язаний навчити школярів творчо працю­вати з інформацією — здобувати, аналізувати, творчо використовувати в практичній діяль­ності. Аналізуючи свій педагогічний досвід у цій сфері, можу констатувати, що для підвищен­ня ефективності навчання на уроках інформа­тики варто розумно комбінувати як традиційні інтерактивні форми і методи, так і (що особли­во важливо саме на уроках інформатики) новітні інноваційні методи, що використову­ють сучасні інформаційні технології.

Досвід роботи переконує, що використання комп'ютера є важливим засобом унаочнення навчального процесу, підвищення зацікавленості учнів навчанням, розвитку творчих здібностей та пізнавальної активної самостійності, розвитку алгоритмічного мислення, формування інформаційної культури.

     Я  розумію, що активні методи навчання спрямовані насамперед на розвиток в учнів самостійного мислення та здібності розв’язувати різні життєві задачі. Основні методи навчання і виховання, які застосовую в роботі, це: аналіз конкретних ситуацій, „сократичний метод” навчання, „ мозкова атака”, тематична дискусія, ігри, „мікрофон”, „акваріум” тощо.

      Так, наприклад, під час вивчення  теми «Бази даних» проводиться рольова гра. Клас поділяється на  групи:„ Агентство нерухомості», «Автосалон», « Квартирне агентство ». Кожна група отримує своє завдання. По закінченні роботи кожна група представляє свою роботу, відбувається спільне обговорення, робляться висновки.

      Велика увага приділяється здійсненню диференційованого підходу до викладання предмета. Технологія диференційованого навчання, яку  використовую, базується на поділі учнів в класі на 3 індивідуально-типологічні групи за темпом навчання, рівнем навченості, пізнавальної активності та самоорганізації, забезпеченні провідної ролі методу самостійної роботи на уроці.

         Вибираю триєдину мету кожного уроку, яку чітко реалізую протягом його проведення. Перед початком вивчення теми  ознайомлюю учнів з планом її вивчення, з програмовими вимогами, з типовими завданнями, які виносяться для тематичної контрольної роботи.  Намагаюсь будувати гнучкі структури уроків, під час проведення яких використовуються різні види робіт, що чергуються з обліком продуктивності праці учнів. Також використовуються різні види опитування учнів: усне, диктанти, самостійні роботи, практичні роботи тощо. Практикується проведення уроків з використанням активних та інтерактивних методів навчання, проблемно-пошукових ситуацій. Також  використовую наочність, дидактичний та  роздатковий  матеріал, що сприяє кращому засвоєнню учнями нового матеріалу. Звертається увага на раціональне поєднання індивідуальних, колективних та групових форм роботи на уроці.

  З досвіду роботи, вважаю, що позакласна робота з інформатики є важливою ділянкою навчально-виховної діяльності. Вона сприяє розширенню і поглибленню знань учнів з різних питань сучасної науки, техніки і виробництва, формуванню в них практичних умінь, дає змогу розвивати творчі здібності учнів, підвищувати їхній інтерес до інформатики, допомагає у підготовці учнів до вибору майбутньої професії. Позакласні заняття мають великий вплив на урок, підвищують якість навчання з інформатики.   Проводяться в школі декади з інформатики, під час яких використовуються різні форми роботи з дітьми. Так, для учнів 10-11 класів був проведений „Тиждень інформатики”, під час якої вони дізналися, яка роль відіграє  інформатика у  майбутньому кожного громадянина. Закінчується тиждень проведенням  КВК, учасниками якого є учні 10-11 класів.

  Проводиться робота   на виконання „Положення про навчальний кабінет ЗОНЗ”. Так, комп’ютерний клас знаходиться на 3 поверсі. Розподіл та збереження засобів навчання і навчального обладнання здійснено згідно з вимогами навчальних  програм за предметами, розділами і темами. У класній кімнаті створено тематичну картотеку дидактичних та навчально-методичних матеріалів, навчально-наочних  посібників, навчального обладнання. Також кабінет забезпечений підручниками, фаховими журналами,  бібліотечкою науково-популярної, довідково-інформаційної і методичної літератури, розробками відкритих уроків та виховних заходів. На стінах знаходяться змінні інформаційні кутки для учнів 9, 10 та 11 класів.